Повне ім’я: Лаврик Владислав Володимирович

Дата народження: 08.07.1980

Адреса: Україна, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Молодіжна 105, кв.110; вул Воїнів-Інтернаціоналістів 6, кв.9;

Освіта:

-Вище – Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості (1997-2002);

ДРФО: 2940905114


Телефон:
+380663608799;

Паспорт: СА №417771 видано 26.02.1997 Енергодарським МВ УМВС України в Запорізькій області ;

Закордонний паспорт: FY №005284 виданий 06.12.2019 дійсний до 06.12.2029 ;

Рід діяльності:

– Співробітник відокремленого підрозділу ДП “Енергоатом” на Запорізькій АЕС;

– Т.зв. “співробітник російської енергетичної компанії “Росатом”;

– Колаборант, співпрацює з окупаційною адміністрацією РФ;

Контакти

 

 

Сім’я:

Чи не одружений, дітей не має.

Ядерник-зрадник Владислав Лаврик народився 8 липня 1980 року у казахському місті Чарськ Семипалатинської області, Казахстан. Довго на казахській землі Лаврик не затримався і разом із родиною переїхав до Енергодару, де 1986 року пішов навчатися до місцевої школи №3.

Ще під час навчання Влад вирішив, що хоче працювати на місцевому містоутворюючому підприємстві — Запорізькій АЕС і щоб отримати можливість працювати на ній у 1997 році вступає до Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості, який успішно закінчує у 2002 році.

Після випуску із вузу Владислав втілив свою мрію та влаштувався на Запорізьку АЕС співробітником відокремленого підрозділу ДП “Енергоатом”. І він спокійно працював до початку російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Коли окупаційні сили РФ разом із кураторами з “Росатому” увійшли на ЗАЕС, вони розпочали вербування співробітників і Владислав опинився серед тих, хто зрадив Україну і став т.зв. “Співробітником російської енергетичної компанії “Росатом”. Став зрадником Лаврик дуже просто, кремлівські куратори пообіцяли йому більш ніж пристойну грошову винагороду, причому у валюті і для “закріплення” дали відразу на руки аванс.

Але жодні гроші не врятують його від помсти запорізьких партизанів за його зраду та співпрацю з ворогом. І чим довше Владислав “працює” на станції – тим ближче до нього підбирається розплата за його мерзенний і підлий вчинок.