Повне ім’я: Насилевський Сергій Сергійович

Дата народження: 12.03.1999

Адреса: Українa, Запорізька обл., Василівський р-н, с. Водяне, вул. Перемоги 119; м. Енергодар;

ДРФО: 3623001696

Ask.fm: https://ask.fm/iddjmark

Автомобіль: марка Renault модель Kangoo 2014 року випуску, державний номер АР5769НВ;

Рід діяльності:

– Діджей, підробляв у молодіжних клубах;

– Т.зв. “директор Енергодарського міського ринку”;

– Колаборант, співпрацює з окупаційною адміністрацією РФ;

Контакти

Сім’я:

Чи не одружений, дітей не має.

Брат – Мар’ян Насилевський.

Дружина брата Вікторія Насилевська.

Ask.fm: https://ask.fm/ViktoriyaaaIgorevna

Діджей та зрадник Сергій Сергійович Насилевський народився 12 березня 1999 року в тихому селі Водяне Запорізької області. Але довго у рідному селі він не затримався і вступив до енергодарської школи №1. Навчався молодий Сергій так собі, регулярно порушував дисципліну в школі, до крайнощів не доходило, але успішність завжди залишалася на низькому рівні, як і сам Сергій.

Після закінчення школи він вирішив не вступати до вузу, натомість поки гасив у клубах замість виконання домівки вирішив стати діджеєм. Цією професією Насилевський захопився не на жарт і став професіоналом своєї справи. У принципі, він мав цілком успішне життя як для підлітка. Більше того, він зміг заробити собі на машину, що говорить про його високу забезпеченість.

Жив собі молодик, займався улюбленою справою та їздив своєю машинкою, поки не почалося повномасштабне вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року. Коли російські окупаційні сили увійшли до Енергодару і почалася тимчасова окупація міста, кремлівські куратори розпочали вербування місцевих жителів для заняття т.зв. “керівних посад”. Після того як у місті закрилися клуби і відповідно робота у Сергія закінчилася, він вирішив не чинити опір загарбникам, а перейти на бік РФ і зрадити Україну. Невідомо, чим керувалися російські куратори, які вербували Насильевського, але явно не здоровим глуздом, бо 23-річного Сергія вони призначили на посаду т.зв. директора Енергодарського міського ринку. Що там забув Сергій ніхто не знає, але працює він з особливим раболепством перед новими “господарями”.

Дуже шкода, що цей молодик зрадив Батьківщину і навіть не встиг до ладу пожити. А жити йому залишилося небагато, бо за зраду Сергійко світить лише смерть.