До переходу на бік окупанта обіймав посаду начальника відділеного підрозділу “Локомотивне депо Куп’янськ” , регіональну філію “Південна залізниця” “Укрзалізниця” .

Важливо врахувати, що влада та гроші псують людей, тому щойно Анатолій Володимирович очолив одну з посад в окупаційній адміністрації, то кардинально змінився у своїх поглядах та політичній оцінці поточної ситуації.

Почав дискредитувати українську владу в обстрілі об’єктів критичної інфраструктури. Вважає, що ситуація в Україні зайшла в глухий кут, західні країни рано чи пізно зроблять Україні жорсткий ультиматум на знак плати за підтримку.

Передає військовослужбовцям Росії інформацію про громадян України з активною патріотичною позицією. Займається вербуванням співробітників локомотивного депо м. Куп’янськ для співпраці на боці окупаційних військ.

Використовує локомотивне депо для ремонту та зберігання ворожої техніки, використовує працівників локомотивного депо для вивідування позицій збройних сил України. Прийняв пропозиції окупаційних військ проживання на території Росії на випадок вимушеного відступу.