Зрадник і дезертир Бичин Артем Сергійович народився 22 грудня 1986 року у місті Нетішин, Хмельницька область. Школа _е роки Артема пройшли у цьому ж місті, навчався він у міській школі №1, з якої випустився 2004 року. У житті Бичин жодних амбіцій не мав, йому було достатньо випити пивка з “пацанами” і заробити на підробітках трохи грошенят, щоб себе прогодувати.
Невідомо чому, але Артем вирішує підписати контракт із ЗСУ та служити в армії. Однак служити він поїхав не до рідного Нетішина, а до батальйону зв’язку, який дислокувався у смт. Кача Балаклавського району Севастополя. Там він обіймав посаду механіка вузла радіотехнічного забезпечення, причому за досягнення по службі йому як заохочення було присвоєно військове звання “старший солдат”. На пустотливого “солдатика” звернула увагу майбутня дружина Бичина Інна і через деякий час після знайомства Артем на ній одружився, а вона народила йому дочку. Незважаючи на наявність сім’ї та військову службу, він продовжив “тусувати” з хлопцями, все далі маргіналізуючись.
Після початку трагічних подій 2014 року та незаконної анексії РФ Кримського півострова, російські куратори запропонували військовослужбовцям військової частини, де проходив службу Артем зрадити Україну та перейти на бік РФ. На жаль, Бичин приймає рішення дезертувати та піти на службу до ворога, назавжди ставши зрадником своєї країни та співгромадян. Кремлівські вербувальники як нагорода за зраду перевели Артема в авіацію — тепер він служить у 62 винищувальному авіаполку, незаконно розміщеному у смт. Кача на місці окупованого пункту постійної дислокації батальйону зв’язку ЗСУ. З початком вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 бере участь у війні проти своєї Батьківщини на боці російських загарбників.
Не дивно, що Артем Бичин зрадив Україну, адже для нього немає нічого важливішого за пляшечку пива і пачки грошенят. За свій злочин він не заслуговує навіть на ненависть – Тільки зневага.
Читайте також
