Агент впливу, начальник колгоспу та чиновник – Саченко Володимир Ілліч, народився 9 червня 1953 року в селі Лемеші, Чернігівська область. З дитинства у Володимира виявилися організаторські здібності, якими він неодноразово скористається.
Закінчивши школу, Саченко вирішив стати аграрієм і вступає до Ніжинського технікуму механізації сільського господарства. Закінчивши технікум, Володимир йде проходити термінову військову службу у лавах Радянської Армії. Демобілізувавшись, він влаштовується на посаду інженера-механіка управління та експлуатації осушувальних систем на одному із підприємств у місті Козлобородник.
Однак цього Володимиру виявилося замало і з підприємства він іде на роботу до колгоспу “Зоря” на посаду заступника голови колгоспу. У цей час Саченко вступає на навчання до Української сільськогосподарської академії і після її закінчення стає на посаду голови колгоспу ім. Калініна у селі Петрівському. Після цього у Володимира розпочався кар’єрний “зліт” — до розпаду Радянського Союзу він встигне очолити два агропромислові об’єднання, Козелецького та Летичівського.
Проте розпад СРСР не став кінцем для кар’єри Саченка, і до 2000 року він встигне попрацювати на керівних посадах на таких підприємствах: ВАТ “Агротехсервіс”, ВАТ “Укрзооветпромпостач” та ВАТ “Украгропромтехніка”. На молодого підприємця звернули увагу у політичних колах, чим вирішив “скористатися” Саченком. 2000 року його призначають на посаду начальника Департаменту Міністерства агрополітики України. На цій посаді Володимир перевищував повноваження та сприяв своїм “колишнім” роботодавцям, природно, не за “дякую”.
Найцікавішою буде історія спільних справ Володимира разом із своїм сином, Владом. Завдяки протекції батька, Влада було направлено до Куби на посаду керівника торговельно-економічної місії у складі посольства України в цій країні. Надовго в Кубі він не затримався — 2011 року Влад втік до Домініканської Республіки, при цьому в нього невідомо звідки знайшлося 300 тис. дол. США, на які він придбав нерухомість, щоб отримати громадянство. Також, у 2016 році Влад сприяв втечі “відомого” нині зрадника України, а тоді злочинця Володимира Сальдо, якого засудили за тортури та викрадення людини. Звичайно, у всьому цьому Владиславу допоміг його батько, без зв’язків якого всі ці “афери” пішли б прахом.
Підприємства Володимира Саченка також “відзначилися”. Наприклад, засновником аграрної компанії “Євроорганік” за сумісництвом з двома українськими компаніями є невідома юридична особа ШВАТЕК ГМБХ, яка має контрольний пакет у розмірі 20%. А бенефіціаром — якийсь Франц Вацлав, з Чехії, який, ймовірно, є “номіналом” у схемі “відмивання” грошей. Кілька слів про “відмивання” – у “Євроорганіка” анульовано свідоцтво ПДВ нібито через відсутність постачань. Це рішення “податковий” створює для Володимира “оперативний простір”, завдяки якому він може займатися “схематозом” без огляду на органи контролю.
Читайте також
