В Україні важко поранено командира ПВК “Вагнер”. Нам вдалося дізнатися про нього все

Повне досьє на одного з ключових командирів ПВК “Вагнер” Олександра Кузнєцова (“Ратибор”)

У російських телеграм-каналах з’явилося повідомлення, що в Соледарі важко поранено “легендарного командира” ПВК “Вагнер”. Однак ні фото, ні імені цього бійця у відкритому доступі немає. Команда розслідувачів Evocation змогла з’ясувати хто б це міг бути.

“Знакова людина для компанії”

Першоджерелом інформації став Сергій Чемеков – кореспондент РІА “ФАН”, яке підконтрольне власнику “Вагнера” Євгену Пригожину. Свій пост він супроводив відео з госпіталю в окупованому Луганську.

Зняв його голова “фонду захисту національних цінностей” Максим Шугалей. Він відомий як “соціолог” і російський депутат, який потрапив під арешт у Лівії 2019 року. Майже через два роки його викрали з в’язниці найманці “Вагнера”. Відтоді Шугалей інформаційно супроводжує діяльність ПВК.

З розповіді хірурга на цьому відеозаписі ми змогли дізнатися кілька фактів. Боєць, який потрапив до шпиталю, дістав серйозні поранення в Соледарі. Розривом снаряда йому відірвало кисть і стопу, він втратив багато крові. Сталося це близько 5 ранку 11 січня. Наступного дня пораненого евакуювали в Росію.

Євген Пригожин евакуював поранених “вагнерівців”

Того ж вечора пропагандист RT Костянтин Придибайло опублікував фото Пригожина на борту транспортного літака Іл-76. Цей борт перевозив шістьох поранених з Анапи до Санкт-Петербурга на протезування.

Нагадаємо, що саме в Петербурзі розташований медичний центр “Согаза”, з яким пов’язана сім’я кремлівського диктатора. Саме там щонайменше з 2016 року лікуються і проходять реабілітацію поранені “вагнерівці”.

“Герой росії”, який штурмував Тріполі

Хто ж цей “легендарний командир”, “знакова особистість” для ПВК, якого на операцію супроводжує особисто Пригожин? Підказки нам дає те саме першоджерело – “воєнкор” пригожинського РІА “ФАН”:

“Хірург розповідає про одного з легендарних командирів ПВК “Вагнер”, героя Росії, який, за деякими даними, відзначився під час боїв за столицю однієї з північноафриканських держав. Це дуже знакова людина для компанії. Він отримав важкі поранення під час штурму Соледара, але вижив і був терміново евакуйований, зараз проходить реабілітацію”

Географія “роботи” ПВК “Вагнер” досить багата, але єдина країна, яка підходить під опис, це Лівія. З осені 2019 року російські найманці билися там на боці Халіфа Хафтара. Вони намагалися взяти під контроль столицю – Тріполі. Загалом через лівійську кампанію пройшло близько 7 тисяч “вагнерівців”.

Путін особисто нагороджував командирів ПВК “Вагнер”

Здавалося б, знайти серед них того самого “легендарного командира”, пораненого під Соледаром, завдання практично неможливе. Але тут на допомогу нам приходить друга підказка з поста Чемекова. Достовірно відомо про трьох ще живих “вагнерівців”, які отримали звання “героя росії” і воювали в Лівії. Це Андрій Трошев, Антон Єлізаров і Олександр Кузнєцов.

Андрій Трошев (“Сивий”, “Борис Борисович”, “ББ”)

Трошев керує тиловою службою “Вагнера”, іноді його називають “виконавчим директором” компанії. Колишні бійці кажуть, що саме він 7 лютого 2018 року віддав наказ штурмувати нафтове поле під сирійським Хашамом. По той бік опинилася американська армія, тож “вагнерівці” втратили кілька сотень бійців в одному бою.

Але “Сивий” явно не міг отримати важкі поранення в Соледарі. Адже він не бере участі в бойових діях ще з часів сирійської кампанії. Також Трошев схильний до запоїв, тож вважає за краще сидіти в глибокому тилу і виступати із заявами від імені ПВК про перебіг її операцій. Так, після поранення згаданого вище “легендарного командира” Трошев активно коментував бої в Соледарі.

Антон Єлізаров (“Лотос”)

Отримав “популярність” після того, як Пригожин назвав його командувачем наступом ПВК “Вагнер” у Соледарі. Потім його “засвітив” пропагандист Володимир Соловйов. Єлізаров – кадровий військовий, служив у 10-ій окремій бригаді спецпризначенців, але 2014 року отримав три роки умовно за шахрайство. Щонайменше з 2016 року Єлізаров числиться у “Вагнері”, 2021 року командував штурмовим загоном у Лівії.

Уперше на публіці його помітили у вересні минулого року на похороні “вагнерівця” Олексія Нагіна. Він прибув на прощання разом із Пригожиним. Журналісти тоді зазначили, що на грудях у обох було по три “геройські зірки”: Росії, “ЛНР” і “ДНР”. Але під наш опис Єлізаров не підходить. Адже в сюжетах роспропаганди він з’являвся після 11 січня – дати поранення того самого “командира”.

Олександр Кузнєцов (“Ратибор”)

Кузнєцов також професійний військовий, служив командиром роти спецназу. У 2010 році він відправився до в’язниці за викрадення і грабіж, через три роки вийшов за умовно-достроковим. Уже 2014 року Кузнєцов став найманцем ПВК “Вагнер” із позивним “Ратибор”.

У середині грудня Соловйов в одному зі своїх “сюжетів” показав Кузнєцова. Тоді пропагандист згадав, що це один із найзаслуженіших командирів, який просто зараз перебуває під Бахмутом. Сам “Ратибор” на відео розповідає, що нещодавно потрапив під удар Himars, а до цього по ньому відпрацював Bayraktar. За сукупністю всіх доказів можна зробити висновок, що він і був важко поранений у Соледарі.

“Ратибор” у передачі пропагандиста Соловйова

Якщо наша версія правильна, то чому про “Ратибора” забули його соратники? У телеграм-каналах, які висвітлюють “роботу” ПВК “Вагнер”, знайшлося багато в’їдливих коментарів щодо “Лотоса”, який нібито командував “штурмом Соледара”. Судячи зі специфічного жаргону, можна стверджувати, що їх залишили чинні та колишні “вагнерівці”. Основний посил цих коментарів: “слава за взяття міста” дісталася не тій людині.

Але тут важливо зазначити, що роспропаганда й особисто Пригожин звели штурм Соледара в якийсь абсолют. Мовляв, це “переломний момент у своєму житті”, за яким послідує швидка “денацифікація” всієї України. Публіці потрібно було показати якогось “героя”, відповідального за “велику перемогу”. На цю роль ніяк не підходив рецидивіст “Ратибор”, який проходить реабілітацію в пітерському медцентрі. Адже глядач упізнав би в ньому колишнього “грозу грушного спецназу”, а нині – покаліченого військового злочинця Олександра Кузнєцова.

Що відомо про “Ратибор”

Олександр Сергійович Кузнєцов народився 10 серпня 1977 року в селі Нікольське Гатчинського району Ленінградської області. Закінчив Санкт-Петербурзьке вище загальновійськове командне училище імені С. М. Кірова. Кузнєцов служив у частинах спеціального призначення, останнє місце служби – спецназ ГРУ (в/ч 92154, м. Солнєчногорськ).

Кузнєцова звільнили в запас у званні майора після того, як викрав і пограбував людину. У 2010 році суд визнав його винним і відправив до в’язниці, проте через три роки вийшов умовно-достроково. Після цього почалася нова глава у злочинному житті Кузнєцова – він став командиром 1-ої штурмової групи ПВК “Вагнер”. Як найманець “Ратибор” брав участь у бойових діях у Сирії, Лівії та Судані.

Власне перша згадка про Кузнєцова в медіа датована вереснем 2019 року. Тоді він дістав важке поранення під час штурму Тріполі. Після цього найманця евакуювали в Росію, де він проходив реабілітацію в тому самому медцентрі “Согаза”. “Ратибор” нагороджений чотирма “орденами мужності”. Також він отримав звання “героя Росії” закритим президентським указом. Щоправда досі невідомо за який саме епізод із його “багатої біографії”.

У грудні 2021 року Олександр Кузнєцов потрапив під санкції Європейського Союзу разом з іншими командирами ПВК “Вагнер”. Йому закидають злочини проти миру в Лівії. Також відомо, що “Ратибор” відповідав за видобуток і транспортування золота із Судану. За останні два роки “вагнерівці” відправили в Росію щонайменше 16 вантажних літаків із золотом. Крім цього, навесні “Ратибор” займався вербуванням бойовиків “Хезболли” для участі у “сво”.

Сім’я “Ратибора”

Сім’ю Кузнєцова знайти виявилося не так просто. Адже колишній “грушник” ґрунтовно почистив згадки про себе і своїх близьких у пошукових системах і соцмережах. Однак усе сімейство зрештою розкрила його теща – Людмила Сергєєва (3 березня 1949 р.н.).

Її любов до публікації сімейних фотографій підказує нам, що одружений “Ратибор” на Олені Михайлівні Кузнєцовій (Сергєєвій). Народилася вона 27 жовтня 1978 року, закінчила ЛДУ ім. Ілліча. Пушкіна у 2000 році, проживає в Сонячногірську. У них є двоє дітей: Сергій – випускник Тюменського Суворовського училища, а нині студент-медик, і Ксенія, вона ж Ксюша. Завдяки їм вдалося знайти стару сторінку в “Однокласниках” самого “Ратибора”, а також, цілком імовірно, його чинний профіль “Вконтакте”.

Здобутої в рамках цього матеріалу інформації цілком достатньо, щоб знайти самого “легендарного командира” ПВК “Вагнер” і всіх його рідних. “Ратибор” – колишній спецпризначенець ГРУ, навіть не зміг сховати від OSINT-ентузіастів свою сім’ю. А сам він, очевидно, втратив кілька кінцівок у черговому “відрядженні”. Це багато що говорить про “високу кваліфікацію” російських “спеців”. Але тупість Кузнєцова явно не стане для нього пом’якшувальною обставиною на міжнародному трибуналі, якщо він до нього доживе.