Помічник окупантів Григорій Андрєєв народився 13 липня 1957 року в селі Сурсько-Литовське Дніпропетровської області. Середню освіту він здобував у Сурсько-Литовській школі, за місцем проживання.
За випуском зі школи, рік працював механізатором у радгоспі “Первомайський”, а 1975 року був призваний на строкову військову службу в лавах Радянської Армії. Після демобілізації у 1977 році вирішив не продовжувати будувати життя на “громадянці”, а вступає на службу до міліції, де служив три роки. 1980 року Андрєєв повертається на службу в армію і несе службу у складі Угрупування радянських військ у Німеччині, а 1984 року звільняється із збройних сил.
З Німеччини Андрєєв їде до м. Дніпропетровська (Дніпро) та влаштовується на посаду інженера на заводі “Південмаш”. Для підвищення кваліфікації, він у 1986 році вступає до Дніпропетровського монтажного технікуму, і у 1989 році закінчує навчання. На “Південмаші” Григорій пропрацював понад 25 років, зустрівши на ньому розпад Союзу та становлення незалежної України.
Звільнившись із “Південмашу” у 2010 році, Григорій Андрєєв вирішує піти на державну службу та обирається головою сільради рідного села Сурсько-Литовськ. На жаль, там він “відзначився” з неприємного боку: через поганий стан доріг у селі, якими мав займатися голова сільради, Андрєєв був оштрафований судом за недбале ставлення до утримання автошляхів.
До початку вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року він продовжував обіймати посаду голови Сурсько-Литовської сільради. Є підтверджені відомості про те, що російські куратори зв’язувалися з Андрєєвим, який за задумом мав стати т.зв. “головою окупаційної адміністрації в селі Сурсько-Литовськ”, але так їм і не став, тому що ЗСУ дали відсіч загарбникам та окупаційні війська не увійшли до Дніпропетровської області.
Читайте також
