Маргінальний поліцай та зрадник Микола Комзюк народився 24 травня 1974 року в далекому місті Вуглегірськ, яке знаходиться на острові Сахалін, РФ. Навчався Комзюк у звичайній школі No2. Дитячі роки Миколи пройшли в суворій обстановці далекосхідного регіону СРСР з усіма його “принадами” у вигляді злиднів, злочинності та безперспективності.
Однак Колі пощастило і він переїхав жити зі штормового Сахаліну до сонячного та теплого Мелітополя, де він вступає до Таврійського державного агротехнологічного університету вивчати автоматизацію сільського господарства. Великих успіхів в агропромисловості він не досяг і жив звичайним життям людини, м’яко кажучи, невеликих прагнень — працював на позмінних роботах, відпочивав із сім’єю на морі та вирощував таких самих “звичайних” дітей. При цьому він не відрізняється особливою чесністю і в соцмережах на фотографії з якоюсь жінкою є коментар у вигляді питання: “Папуля, у нас що, нова мамуля?”.
Після вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року та початку тимчасової окупації російськими військами території Запорізької області Микола Комзюк, почувши легку наживу, зрадив Україну та погодився працювати на окупантів. Ті призначили його працювати у т.зв. “окупаційну поліцію у м. Генічеськ”, оскільки моральні каліцтва Комзюка дуже затребувані під час рейдів на житлові квартали у пошуках бійців Опору. За це російські куратори йому пообіцяли роботу в поліції “рідного” Вуглегірська та квартиру.
Після “відпрацювання” на Миколу чекає типовий кінець, бо зрадників ніде не люблять і ліквідують, щоб у майбутньому вони не принесли проблем. Опір влаштував справжнє полювання на “поліцаїв”, і партизани з радістю помстяться Комзюку за його пособництво російським окупантам.
Читайте також
