Біографія:
Михайло Делягін народився 18 березня 1968 року в Москві. У 1992 році закінчив економічний факультет МДУ.
Однак 1995 року захистив кандидатську, а 1998-го – докторську дисертацію з питань розвитку фінансової системи Росії.
У 1990-1993 роки – аналітик групи експертів президента Росії Бориса Єльцина. 1994 рік – головний аналітик Аналітичного управління Президента РФ.
1996-1997 роки – референт помічника Президента РФ з економіки Сергія Ігнатьєва. З 1997-1998 роки – радник віцепрем’єра – міністра внутрішніх справ Куликова і першого віцепрем’єра Нємцова.
1998 рік – очолив Інститут проблем глобалізації (ІПРОГ). З 1998-1999 роки – радник першого віцепрем’єра Юрія Маслюкова.
1999-2000 роки – заступник керівника Секретаріату першого віцепрем’єра Миколи Аксьоненка, радник і помічник голови КС виборчого блоку “Отечество – Вся Россия” Євгена Примакова.
З 2002-2003 роки – помічник голови Уряду РФ Михайла Касьянова. 2004-2006 роки – Голова Ідеологічної ради партії “Родина”.
2006-2007 роки – член Президії Конгресу російських громад і Політради “Другої Росії”. 2010 рік – очолив оргкомітет зі створення політичної партії “Родина: здоровий глузд”.
У 2016 році – вступив до партії “Справедлива Росія”. З 2017 року – радник керівника фракції “Справедлива Россия” в Держдумі.
Терористична діяльність:
Особливе і значне місце в пропагандистській продукції Делягіна посідають українські теми: його по праву можна вважати одним із найактивніших і найкреативніших ідеологів та активістів потужної інформаційної війни, розв’язаної путінським режимом проти України.
Примітно, що активність Делягіна-пропагандиста в цій темі повністю збігалася з періодами активізації силових операцій або їхньої підготовки – починаючи з перемоги Євромайдану і продовжуючи окупацією Криму та ескалацією бойових дій на сході України.
Ключовим свідком обвинувачення проти Делягіна може виступати він сам, оскільки у численних публічних заявах відкрито підтримував агресивну зовнішню політику Росії, розпалював ворожнечу по відношенню до США, ЄС, України та узагальнених ворогів у вигляді “Заходу” і “лібералів”.
Таку діяльність можна розцінити як замах на суверенітет і територіальну цілісність держави Україна, свідоме порушення державного кордону держави Україна з метою проникнення в захоплений російськими окупантами Крим, участь у пропагандистських заходах РФ і тому подібні дії.
Розглянувши всі наведені факти, можна дійти висновку, що перед нами черговий антиукраїнський пропагандист, який публічно закликає до ведення агресивної війни, виправдовує і визнає законною збройну агресію РФ проти держави Україна, а також представників збройних формувань РФ, співучасник злочинів російської влади проти держави Україна.
Читайте також
