Біографія Олександра Каліша
Олександр Каліш народився 19 жовтня 1978 року. У 1995 році закінчив школу №17 міста Тамбов. Військову освіту здобув у Коломенському вищому артилерійському командному училищі (2000 року випуску). Також навчався в Михайлівській військовій артилерійській академії.
Каліш почав службу одразу після випуску – в 1140-му артилерійському полку (в/ч 45377, м. Псков). Цей підрозділ входить до 76-ї десантно-штурмової дивізії. Потім перевівся в 1141-й артполк (в/ч 40515, м. Анапа).).
Терористична діяльність Олександра Каліша
Олександр Каліш бере участь у відкритому військовому вторгненні в Україну. У період із лютого до квітня 2022 року командував підрозділами 1141 артилерійського полку у складі угруповання військ “Південь”. Район дій – Херсонська та Миколаївська області.
Підлеглий Калішу особовий склад причетний до прицільних артилерійських обстрілів населених пунктів. На його руках кров сотень, якщо не тисяч, цивільних осіб, зокрема неповнолітніх.
З моменту деокупації частини Херсонської області зафіксовано вже 414 військових злочинів, скоєних російськими військовими з угруповання “ЮГ”. Найбільше з них – порушення традицій ведення війни. Тобто обстріли, неправомірні дії з цивільним населенням, крадіжки та насильство.
Крім того, російські окупанти перед втечею з Херсона повністю знищили міську критичну інфраструктуру. Городяни тривалий час були без зв’язку, водопостачання, тепла та електрики.
Артилерійський полк, яким командує Олександр Каліш, постійно обстрілював мирні українські міста. Солдати не могли не знати, що стріляють по мирних кварталах. Проте вони виконували злочинні накази полковника Каліша.
Незважаючи на відведення військ російська артилерія продовжує регулярно обстрілювати Миколаївську область. Від початку вторгнення по всій території регіону було пошкоджено або зруйновано понад 12 тисяч будівель. З кінця лютого мирні громадяни жили під постійними обстрілами, що здійснюються російською армією.
Під ударами опинялися об’єкти цивільної та критичної інфраструктури, житлові будинки, університети, лікарні, школи, громадські будівлі. Деякі села області, наприклад, Максимівка, під час воєнних дій були практично повністю зруйновані. Люди були змушені ховатися в підвалах, а їжу готувати на багатті.
У низці поселень була продовольча криза. Він супроводжувався випадками мародерства з боку російських солдатів. Військові дії призвели і до численної хвилі міграції – тільки Миколаїв покинуло близько 250 тисяч осіб, що становило близько половини населення міста.
Читайте також
