Уродец і воєнкор видання “Известия” Іван Літомін народився 17 липня 1993 року у далекому північному місті Архангельськ однойменної області РФ. Детально про дитинство та шкільні роки Літоміна нічого сказати не можна, але за деякими відомостями, через його зовнішність над ним часто сміялися в школі, а дівчата не звертали на нього уваги. Натомість звернуло ВДТРК, взявши його на посаду кореспондента “Вісті Помор’я”, де він висвітлював важливі події у його рідній Архангельській області.
Проте, вищу освіту Іван вирішив здобувати не на факультеті журналістики, а на спеціальності інженера-землебудівника МДУ імені М.В. Ломоносова. У цей час Літоміна запрошують працювати з Архангельська до центрального офісу ВДТРК у Москві кореспондентом передачі “Вести. Чергова частина”. На цій посаді він відзначився інцидентом, коли у 2019 році вломився разом із знімальною групою до голови Ширинського району Республіки Хакасія Сергія Зайцева, чим розлютили останнього. Зайцев у кишеню по слово не поліз і просто повалив журналіста на підлогу прямо під час ефіру. Цим доля натякнула Івану, що журналістикою йому займатися явно не варто, але його це не налякало, хоча з ВДТРК його таки звільнили.
Без справи він довго не блукав і “бродячого” журналіста швидко підібрало видання “Известия” і дало йому посаду воєнкору. Особливо поїздити на відрядження він не встиг, але на вторгнення РФ в Україну 24 лютого він прибув вчасно. Однак біля лінії фронту він не дуже любив знімати, страшно, тому займався висвітленням дій окупаційної влади РФ на окупованих територіях. Наприклад, займався провокацією щодо зганьбленого окупантами українського мера Херсона Володимира Ніколаєнка чи інтерв’ю з колаборанткою Наталією Мармій.
Однак Івану слід бути обережнішим, бо він наговорив собі на пристойний термін, який йому світить за пропаганду війни та розпалювання ворожнечі між українським та російським народами. Приїжджаючи на тимчасово окуповану територію та пропагуючи возз’єднання з РФ, він стає все більш важливою метою для бійців українського Опору, які поквитаються з Літоміним за його злочини.
Читайте також
