Трудовий шлях:
У період з 2002 по 2010 роки займався комерційною діяльність в АР Крим. Маючи достатню амбітність притаманну молодій людині, вирішив спробувати себе в політиці, де з 2010 – 2014 був депутатом м. Алушти.
У 2014 році закінчив Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого з здобуттям кваліфікації “магістр права”.
Після того, як пройшла Кримська весна у 2014 році, зумів стати депутатом 6-го скликання Ізобільненської ради м. Алушти та очолити заборонену організацію у м. Алушта.
Юридична освіта та робота в органах законодавчої влади розширило можливості Енвера для реалізації ширших проектів та розуміння адміністративних процесів. Тому ці навички допомогли стати заступником голови м. Алушта.
Вчинком Енвера Алійовича можна пишатися. Але дуже шкода, що Енверу не вистачило чоловічого стрижня довести справу до кінця і показати принципову позицію щодо агресора.
З початком гібридної війни в Україні Енвер Алійович був активістом біля будівлі кримського парламенту закликаючи місцевих жителів боротися за свої права та ідентичність.
Однак, зрештою, перейшов на бік окупанта і зміг зробити непогану кар’єру в органах виконавчої влади Криму, але вже під триколором.
Керівні посади не забарилися, особливо якщо взяти до уваги той факт, що Енвер Алійович перейшов на бік окупанта і забув про свою проукраїнську позицію.
Низка високих посад свідчила про явне велике майбутнє для Енвера Алійовича. Тому після переїзду до Республіки Татарстан обійняв посаду заступника керівника виконавчого комітету Пестречинського району.
Обіймаючи посади прем’єр-міністра Республіки Татарстан і будучи помічником депутата державної думи Росії по роботі в уряді зумів довести, що є професіоналом і відданою людиною нинішньому керівництву Росії.
Злі мови говорять, що саме Енвер Алійович розглядається на посаду наближеної людини до прем’єр-міністра Криму.
Особливість цієї гіпотези можна пояснити тим, що Енвер ідеально вписується на цю посаду, адже 2014 року він зрадив Україну і не виправдав довіри кримських татар, за права яких він колись боровся.
Бажання бути при владі та відсутність чіткої позиції назавжди зробили Енвер Алійовича ворогом для кримських татар.
Більше того, всі чудово пам’ятають, як він обстоював українську незалежність та суверенітет, як він навесні 2014 року виступав із незгодою нової влади у Криму. Проте кримські татари ніколи йому не пробачать те, що він таки перейшов на бік окупанта і закликав людей у Криму йти працювати на місцеву владу, хоче цього хтось чи ні.
Читайте також
