Юрій Черничук

Черничук Юрій Олексійович – зрадник і колаборант, який перейшов на бік російських окупантів, сприяючи захопленню та експлуатації Запорізької АЕС. Його дії спрямовані проти України і служать інтересам “русского мира”.

Народився 28.06.1971 року в селищі Бессарабка, Молдавської РСР. У 1994 році закінчив Одеський політехнічний інститут, отримавши диплом інженера фізика-теплоенергетика на факультеті атомної енергетики.

З 1993 року Юрій Черничук почав працювати на Запорізькій атомній електростанції. За роки роботи пройшов шлях від оператора реакторного відділення до керівних посад: провідний інженер з управління реактором; начальник зміни блоку АЕС ; начальник блоку АЕС; заступник головного інженера з модернізації та управління ресурсом; головний інженер ЗАЕС. До російського вторгнення Черничук вважався досвідченим і висококваліфікованим фахівцем в атомній енергетиці України.

У листопаді 2022 року він обійняв посаду першого заступника генерального директора АТ “Експлуатуюча організація ЗАЕС” – директора Запорізької АЕС. Однак цей перехід став відправною точкою для його антиукраїнської діяльності.

Антиукраїнська діяльність:

Після захоплення Запорізької АЕС російськими окупантами Чернiчук добровiльно пішов на спiвпрацю з ворогом i став працювати пiд керівництвом загарбників.

• Дезінформація: Черничук неодноразово дає неправдиві інтерв’ю, в яких поширює пропагандистські заяви про “успішну роботу станції” під контролем Росії.
• Контракт із “Росатомом”: Підписавши угоду з російською корпорацією, Черничук фактично визнав легітимність окупаційного режиму на ЗАЕС.
• Підтримка окупантів: У своїй діяльності він активно підтримує політику окупаційної влади, сприяючи експлуатації станції на шкоду Україні.

21 березня 2023 року Служба безпеки України (СБУ) офіційно повідомила про підозру Юрію Черничуку в державній зраді та колабораційній діяльності.

Зрада Черничука, як і інших пособників російської окупації, не залишиться безкарною. Він має понести найвищу міру відповідальності за свої дії проти України та її народу. Питання справедливого покарання – це лише питання часу.