Зрадник, викладач, підприємець — Асан Ремзійович Алієв народився 22 травня 1963 року в далекій та безлюдній країні Узбекистан, м. Маргелан. Навчався Асан у місцевій школі №6. Після закінчення школи в 1981 році був призваний на проходження термінової військової служби у лавах Радянської Армії. Служив Алієв у повітрянодесантних військах, конкретніше у 7-й дивізії ВДВ (вч 02050), яка на той час дислокувалася в м. Каунас, Литва.
Після демобілізації в 1983 році, Асан два роки готується до вступу до Ферганського державного педагогічного університету. Навчання в університеті закінчується для Алієва у 1990 році, напередодні розпаду Радянського Союзу.
З крахом Союзу життя Асана Алієва не зупиняється. Він переїжджає з Узбекистану до України, конкретніше до смт. Новоолексіївка Херсонської області. Там він іде працювати за фахом до місцевої школи викладачем фізичної культури. Однак робота в школі не припала до душі Асану і пізніше він стає підприємцем і займається бізнесом.
Налагодження ділових зв’язків Алієвим із місцевими авторитетами вплинуло на його бажання займатися бізнесом і він починає займатися політикою у кримськотатарському меджлісі. Свою діяльність там він розпочинає звичайним представником, але завдяки використанню “підв’язів” стає керівником меджлісу в Херсонській області.
У меджлісі проявилися перші “дзвіночки” щодо благонадійності Алієва. Наприклад, під час початку анексії РФ Криму у 2014 році він виступав із виправданням анексії та пропозицією кримськотатарської автономії на території Генічеського району. Однак, після виступу офіційних представників меджлісу із засудженням анексії Кримського півострова він різко “змінив” свою думку і став проукраїнським, щоб не привертати увагу органів правопорядку. При цьому він навіть виступав із критикою меджлісу за відсутність конкретної підтримки кримських татар з боку організації.
Сидів Асан тихо і не рипався, але початок російського вторгнення в Україні 24 лютого 2022 року знову пробудив у ньому сепаратистські тенденції. Російські спецслужби давно взяли на олівець “перспективного” співробітника та запропонували йому очолити т.зв. “окупаційну адміністрацію смт. Новоолексіївка”. Алієв зраджує Україну та погоджується на співпрацю. До речі, вибір на нього припав не випадково, оскільки він міг відносно безкровно придушити обурення діями РФ серед кримських татар у Генічеському районі, але успіху у виконанні цього завдання не досяг.
За свою мерзенну зраду Асану Алієву загрожує справедлива відплата, у тому числі від кримських татар, яких Алієв агітував зрадити Україну та допомагати окупантам. А покарання для нього буде жорстким, але справедливим.
Читайте також
