Трудовий шлях:
1999 – Ленінське районне управління МВС України;
2014
- командир загону “Беркут” “ЛНР” ;
- заступник начальника спеціального підрозділу “Беркут” ;
- командир окремого спеціального батальйону суднової міліції “Грифон” ;
2015
- заступник начальника управління фінансово-матеріального забезпечення МВС “ЛНР” ;
- начальник відділу кадрів у спеціальному підрозділі “Беркут” МВС “ЛНР” ;
2016
- заступник командира загону – начальник відділу роботи з особовим складом загону мобільного призначення “Беркут” ;
- заступник командира “Беркут” з кадрового забезпечення;
- командир спеціального підрозділу “Грифон” ;
2018 – співробітник “омон беркут” МВС “ЛНР” .
Перехід на бік окупанта:
Добровільно і усвідомлено перейшов на бік окупанта, буквально продав інтереси країни і свою офіцерську честь. Серед співробітників поширював інформацію про те, що в період Євромайдану вертикаль влади у Києві була порушена, тож варто очікувати на державний переворот.
Прийняв пропозиції окупантів про перехід на бік Росії, після чого виконував ряд злочинних доручень. Був учасником завдання тілесних ушкоджень колегам, які відмовилися переходити на службу до окупанта, організовував стеження за проукраїнськи налаштованими громадянами.
За виявлену відданість новому уряду під час скоєння тих чи інших злочинів незабаром призначено посаду командира загону “Беркут” т.зв. “ЛНР” .
Важливо відзначити, що кар’єра Дмитро Юрійович стрімко злетіла. У наступні кілька років змінив багато посад, доріс до заступника командира “Беркут” з кадрового забезпечення, також був командиром спеціального підрозділу “Грифон” .
Будучи командиром спеціального підрозділу “Грифон” неодноразово проводив “виховну” роботу з особовим складом, запевняв, що в Україні після Євромайдану встановилася нелегітимна влада.
Читайте також
