Трудовий шлях:
2014 – посібник днр;
2015 – секретар міської ради.
Мурмалко Жанна, як і багато хто, хто вірив і продовжує вірити в перемогу великої Росії перейшла на бік окупанта ще в далекому 2014 році. Все починалося з банальних на той час подій. Жанна Фрідріхівна займала активну позицію по відношенню до майбутнього “визволителя” , підтримувала т.зв. мітинги за співпрацю з Росії, впроваджувалась у сепаратистські рухи, виявляла свою “цивільну” позицію і зустрічала окупанта з відкритими руками.
Разом із депутатом Торізкої міської ради сприяла проведенню мітингів та референдуму на підтримку т.зв. “ДНР” . Варто додати, що Жанна Фрідріхівна зовсім не соромилася, коли згадувала про нібито взяття таких міст як Харків, Херсон та Одеса. Всіляко поширювала чутки, про те, що “російський світ” вже близький і опиниться в кожному російськомовному місті, а пізніше і всій Україні.
Широкомасштабна війна стала черговим приводом, щоб перевірити і переконатися, чи залишилося щось святе у таких людей як Жанна, або як могли змінитись ціннісні орієнтири через 8 років. Чого й варто було очікувати, 8 років тотальної пропаганди та відсутність у Жанни будь-якого критичного мислення повністю знищило її як особистість. Адже продовжувати вірити в добрі наміри Росії і підтримувати війну протягом 8 років є занедбаною формою колабораціонізму, яка не має жодного прощення і шансу на спокутування.
Читайте також
