Повне ім’я: Марія Володимирівна Захарова

Дата народження: 24.12.1975

Адреса: Росія, м. Москва.

Освіта:

– МДІМВ, факультет журналістики, спеціальності сходознавство та журналістика (1993-1998);

– Російський університет дружби народів, захист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук (2003),

Рід діяльності:

начальник відділу оперативного моніторингу ЗМІ у департаменті інформації та друку МЗС РФ:

Керівник прес-служби Постійного представництва Росії при ООН;

Заступник директора департаменту інформації та друку МЗС РФ;

директор департаменту інформації та друку МЗС РФ;

Член Колегії МЗС РФ та Ради із зовнішньої та оборонної політики РФ;

– антиукраїнська пропагандистка, співучасник військових злочинів РФ в Україні.

Контакти

Сім’я:

батько – Володимир Юрійович Захаров, 1948р.н.

мати – Ірина Владиславівна Захарова (Мачулко), 1949р.н.

чоловік – Андрій Михайлович Макаров.

дочка – Макарова Мар’яна Михайлівна, 30.06.2010р.н.

Відома на весь світ покровителька військових злочинів РФ та скромний директор Департаменту інформації та друку Марія Захарова народилася 24 грудня 1975 року в родині радянського, а пізніше російського дипломата-сходознавця Володимира Захарова та матері-мистецтвознавця Ірини Захарової (Мачулко). Дитинство Марії пройшло у Пекіні, де у радянському посольстві працювали її батько та мати.

Захарова вирішила продовжити сімейну справу і вступила до МДІМВ на факультет журналістики, проходила навчання за спеціальностями журналістика та сходознавство. У 1998 році після успішного закінчення навчання в МДІМВ Марія влаштовується на роботу до редакції журналу “Дипломатичний вісник” МЗС РФ, а вже звідти отримує роботу в Департаменті інформації та друку МЗС РФ, який через 17 років роботи і очолить.

До призначення на посаду директора Департаменту інформації та друку МЗС РФ Марія Захарова обіймала деякі посади в департаменті, починаючи з начальника відділу оперативного моніторингу ЗМІ, закінчуючи посадою заступника директора департаменту. Також Захарова в період із 2005 по 2008 рік керувала прес-службою Постійного представництва РФ при ООН.

В принципі історія життя Марії Захарової виглядає як біографія успішної . жінка любить свою справу. Якби не одне але, саме те, що вона говорить від імені російського дипломатичного відомства і, відповідно, самої Росії. Так, вона в ефірі пропагандистської передачі “60 хвилин” на каналі “Росія 1” заявила, що міжнародний терорист Усама Бен Ладен був на прийомі в Білому домі Хілларі Клінтон. Після викриття Марія не вибачилася, а виправдалася, причому дуже безглуздо. Справжнім “тріумфом” Захарової став міжнародний скандал між РФ та Сербією, після її висловлювання, що президент Сербії Олександр Вучич сидить перед президентом США Трампом як “на допиті”. Після обурення Вучича та сербських політиків у бік Захарової вибачення за інцидент довелося приносити президентові РФ В. Путіну і главі російського МЗС Сергію Лаврову.

На жаль, дурні та певною мірою курйозні інциденти Захарової затьмарюються її наймерзеннішим вчинком – виправданням військових злочинів РФ в Україні. Повномашстабне російське вторгнення 24 лютого 2022 року в Україну Захарова не лише підтримує , а й виправдовує на брифінгах будь-які дії та військові злочини РФ проти України. Наприклад, Марія заявляла , що удар ЗС РФ по драмтеатру в Маріуполі, де ховалися сім’ї з дітьми, був нібито здійснений не російськими військами, а батальйоном “Азов”. Але й тут не обійшлося без казусів. На питання про крадіжку РФ зерна з України Захарова запропонувала це зерно “допитати” .

Трагічно, що професіонал своєї справи Марія Захарова скотилася так низько, що виправдовує військові злочини ЗС РФ проти українських невинних громадян та втягує свою країну у міжнародні скандали. Нічого не заважало їй піти з поста, навіть не виступати проти, просто піти і не підтримувати військових злочинців. Але вона вирішила бути з путінським режимом до кінця, а значить прирікає себе на швидкий кінець і забуття.