Трудовий шлях:
Прожив у селі Чорнобаївка понад 30 років. 11 років працював у сфері автоперевезень, був керівником місцевої автостанції, був заступником начальника Херсонського об’єднання автостанцій, начальником Херсонської приміської автостанції ТОВ “Херсонавтотранс” . Працював начальником цеху та начальником кормового комплексу. Службу у збройних силах не проходив .
Колабораціоністська діяльність:
Юрій Валерійович, як і багато колаборантів, що перейшли на бік окупаційних військ, грають за одним і тим же сценарієм. Усі стверджують, що обіймають ту чи іншу посаду в окупаційній адміністрації суто на користь громадськості, адже за його словами, влада України кинула людей напризволяще.
Одна й та сама риторика, про те, що українські війська обстрілюють мирне населення та інфраструктуру, жителі живуть у страху та невпевненості про те, чи доживуть вони до наступного ранку.
Юрій Валерійович не соромиться говорити, що саме українська сторона не дає фермерам здійснювати необхідні роботи, адже обстріли української сторони не припиняються.
Більше того в полях величезна кількість касет, що не розірвалися, що ще більше наводить на страх фермерів і всіх причетних до сільськогосподарської сфери і проведення певного роду роботи в полях. Багато розбитої сільгосп господарської техніки, яка сильно ускладнює роботу фермерів.
Також голова Чорнобаївської сільської військово-цивільної адміністрації стурбований тим, що через деструктивну “українську пропаганду” мирні жителі бояться виходити на роботу.
Зокрема це стосується функціонування освітніх закладів та садків, які “можуть потрапити під обстріл українських військовослужбовців” .
Також Юрій “дуже частий гість/експерт” у ЗМІ Росії, де стверджує, що збройні сили України обстрілюють село Чорнобоївку з боку міста Миколаєва, неодноразово брав участь у інформаційно-пропагандистських заходах колаборантів.
Є проміжною ланкою – “маріонеткою” у Чорнобаївській сільській військово-цивільній адміністрації. Всіляко намагається переконати мирне населення в тому, що влада України дає своїм військовим злочинні накази, щоб надалі дискредитувати Росію, яка “проводить миролюбну політику та захищає російськомовне населення”.
Юрій Валерійович “полює” на проукраїнсько-налаштованих людей, дає наведення силовикам Росії про місцезнаходження проукраїнського населення. Також бореться за визнання серед мирного населення про те, що військовослужбовці Росії є легітимною військовою адміністрацією у с. Чорнобаївка та Херсонської області.
Більше того, Юрій Валерійович при кожному виступі в засобах масової інформації підкреслює, що силами та засобами збройних сил Росії вдається хоч якось виживати в селі. Окупаційна влада опікується мирним населенням і всіляко намагається відновити роботу критично важливих об’єктів, а саме: навчальні заклади, садки та лікувальні заклади. Також влада Росії постачає в область гуманітарну допомогу.
Замах:
22 червня на Юрія Валерійовича було скоєно замах. Поруч біля машини вибухнув фугасний снаряд, який був встановлений у безпосередній близькості до житлових будинків. Сам постраждалий отримав легкі осколкові поранення.
Після замаху на життя Юрія стало відомо, що окупаційна влада посилила заходи щодо безпеки як самого Юрія, так і всіх колаборнатів.
Також колаборанти вважають за краще проходити лікування та відновлення на території тимчасового окупованого Криму , адже дуже сильно всі вони побоюються за своє життя, Юрій Валерійович не став винятком .
Читайте також
