Майбутній розвідник-нелегал, який прослужив понад 20 років за кордоном у Штатах та помічник російської пропаганди Андрій Безруков народився у красноярському місті Канську 30 серпня 1960 року. Потім разом із батьками Андрій переїхав до іншого міста Кизил, де провів дитинство та закінчив школу. Після закінчення школи у 1978 році він вступає до Томського державного університету на спеціальність історія, де знайомиться зі своєю майбутньою дружиною та напарницею під час служби у розвідці Оленою Вавіловою.
Зважаючи на секретність, неможливо встановити коли саме ПГУ КДБ СРСР вербує Безрукова та Вавилову на службу, але відомо, що з кінця 80-х років Андрій разом із дружиною виконує завдання на території Канади, Франції та США. Під час нелегальної роботи у розвідці Андрій отримує три вищі освіти у сфері міжнародної економіки та управління, зокрема в Гарвардському та Йоркському університетах. Надалі, Безруков влаштовується працювати у фірми, котрі займаються фінансовим консалтингом і стратегічним плануванням. Наприклад, з 2000 до 2006 року був партнером у консалтинговій компанії Global Partners Inc. , Клієнтом якої була в тому числі глобальна корпорація General Electric. У період з 2006 по 2010 рік керував компанією Future Map , яка займається стратегічним плануванням урядових та корпоративних систем. Також Андрій був членом організації World Future Society , яку багато хто описував як “фабрику думок за новими технологіями”. Але всьому рано чи пізно проходить кінець. Через зраду куратора американського відділу Управління “С” СЗР РФ полковника Олександра Потєєва Безруков був розкритий і заарештований ФБР у червні 2010 року разом зі своєю дружиною, але через місяць був обміняний разом з іншими 8 шпигунами на 4 перебіжчиків з РФ, у тому числі полковника Скрипаль.
На батьківщині Андрія Безрукова зустріли як героя. Після обміну, він зустрічався особисто з на той час президентом РФ Дмитром Медведєвим та прем’єр-міністром Володимиром Путіним. Був нагороджений орденом “За заслуги перед Батьківщиною” та отримав престижну роботу – посаду радника президента ПАТ “Роснефть”. За сумісництвом, Андрій йде працювати викладачем у МДІМВ на кафедру прикладного аналізу міжнародних проблем. Також Безруков став письменником та написав кілька науково-популярних книг.
Крім викладання в МДІМВ та роботи в “Роснафті”, Андрій Безруков почав працювати в журналістиці. Деякий час вів свою колонку у виданні “Известия” . Відомий також участю у передачах на російському радіо “Вести FM”, і насамперед – на передачі відомого російського пропагандиста “Вечір з Володимиром Соловйовим” . На жаль, Безруков відзначився мерзенним вчинком – підтримкою повномасштабного вторгнення РФ в Україну під прикриттям т.зв. “спецоперації”, хід якої він прокоментував . Дуже шкода, що людина, яка майже чверть століття відслужила у зовнішній розвідці, радник президента компанії “Роснефть” опустився до пособництва кремлівській пропаганді. Андрій уже уникнув ув’язнення в американській в’язниці вперше — другого шансу уникнути покарання він не матиме.
Читайте також
