Пропагандист народився 1 квітня 1966 року у родині військового. Батько був офіцером Радянської Армії. Місцем його народження було селище міського типу Моніно, Московська область.
Освіту здобув у Курганському вищому військово-політичному авіаційному училищі, яке закінчив у 1987 році. Проходив службу в Сибірському, Туркестанському, Ленінградському та Прикарпатському військових округах. Багато часу під час служби провів в Україні. У молодості, як би дивно не звучало, жодні «нацисти» Сладкова не лякали, на відміну від нинішніх часів, коли за його слова почали платити великі гроші.
Солодков закінчував службу офіцером тринадцятої армії. З Збройних Сил Росії звільнився старшим лейтенантом 1992 року. Відхід з армії Олександр пояснює трьома причинами: власний авантюризм, проблеми в особистому житті та розпад СРСР. Ймовірно, саме слабкість духу завадила йому йти стопами батька.
Після служби розпочалася його журналістська кар’єра. З 1992 по 1993 р.р. був кореспондентом у районній газеті “Время”, “Голос Росії”, на Радіо Росії. З 1993 року працює на телеканалі “Росія”. Для здобуття профільної освіти він навчався на журналістському факультеті гуманітарного університету, який закінчив екстерном.
Стосовно його пропагандистської діяльності, варто згадати те, що з квітня 2002 по вересень 2015 він був автором і ведучим «Військової програми» , з вересня 2003 по січень 2004 року – провідний телеігри «Крутий маршрут».
Сладков висвітлював бойові дії під час військових дій в Афганістані, Іраку та Сербії. Був помічений у поширенні та впровадженні ксенофобських мотивів. Слід зазначити, що з 2014 року Олександр є членом Громадської ради при Міністерстві оборони Російської Федерації, що дає йому величезний арсенал можливостей досягати необхідних цілей у професійному плані.
Особисте життя старанно приховує. Відомо, що він одружений та має 4 дітей. Син Олександр та старша дочка Дарина – військові. Син мріє стати десантником. Дві інші дочки – спортсменки.
Кар’єра Сладкова побудована на вмінні догоджати та підкорятися. Наприклад, 23 лютого 2018 року Сладков із колегою Євгеном Піддубним (теж пропагандист) заспівали «Кореспондентську застільну» разом із Кобзоном. Сподіваємося, скоро ці троє заспівають ще раз.
19 травня 2022 року військового кореспондента відсторонили від висвітлення війни Росії проти України, оскільки він порушив заборону на зйомку на заводі «Азовсталь» у Маріуполі. Почуття переваги у характері Сладкова пояснюється наявністю великих зв’язків та контактів, які можуть допомогти у будь-яких казусах. Іншим журналістам Сладков пояснив, що причини усунення нібито через колектив, який йому не подобався, чи через день народження, який мав бути 1 квітня.
У Сладкова багато постановочних репортажів та зйомок. Щоб зробити високоемоційний сюжет, він використовує різні інструменти. Наприклад, він допитує військовополонених, замазуючи їхні особи, що піддає сумніву достовірність інформації. Також був випадок із допитом військовополоненого, де останнього змусили говорити неправду під тиском. Як виявилося, внаслідок зйомки його вбили, а це є прямим порушенням Женевської конвенції. Сладков – справжній військовий злочинець, який прикривається журналістською діяльністю, а за фактом займається знищенням тих, хто не погоджується з режимом Путіна.
На своїх каналах у Telegram та YouTube він публікує відео з допитами військовополонених. На відео завжди поводиться спокійно та «дипломатично». Нагадаємо, що за Женевською конвенцією розголошення інформації, отриманої від військовополонених журналістам, заборонено.
Солодков не бере участі у прямих бойових діях, як і заявляє. Він знімає репортажі після боїв, фактично знімаючи наслідки. У місцях, що становлять загрозу його життю, Сладкова ніколи немає і не буде. Це його позиція. Для створення більш реалістичної картини використовуються димові шашки та гранати. Знімаючи гостросюжетні матеріали, Сладков намагається залучити велику аудиторію, а також викликати до себе довіру як «справжнього військового кореспондента». Постановочні сюжети – дороге задоволення. Але нагадаємо, що зв’язки з російським політичним керівництвом неодноразово допомагали воєнкору. Як приклад: коли Сладкова захопила Служба безпеки Афганістану, саме дзвінок із відомств РФ сприяв його швидкому поверненню. Ще слід пам’ятати, що ВДТРК – це високий рівень пропагандистської машини Кремля, і для реалістичності репортажів кошти не є проблемою.
Цікавий факт, зараз на телеграм-каналах активно гуляє інформація , що 13 липня 2022 року недовоєнкор Сладков на окупованій території Луганської області на смерть збив людину на своєму броньованому “Крузаку”, державний номер р042нр 40-го регіону. Свідком цього інциденту стала звичайна мешканка села Варворівка Луганської області Любов Василівна Громова, 1975 року народження. Тепер усі шукають Любов, бо її викрали, і вона не виходить на зв’язок. Місцеві жителі кажуть, що бачили, як приїхала якась машина, вийшли люди у військовій формі з автоматами та її кудись відвезли. Певне, Сладков починає підчищати сліди злочину.
Взагалі, Сладков – особистість продажна та брехлива. Будучи агентом ФСБ РФ, він добре справляється з поширенням дезінформації та її впровадженням у масову свідомість населення. Без докору совісті він виконує всі вказівки політичної верхівки Росії, що робить його звичайнісінькою «пішаком» у руках диктатора.
Читайте також
