Дар’я Ваганова: біографія
Дар’я Ваганова народилася 19 квітня 1995 року в Ярославлі. Навчалася у школі з поглибленим вивченням французької мови та прожила рік у Франції. Закінчила перекладацький факультет МДУ ім. Ломоносова та з червоним дипломом Московський державний лінгвістичний університет. Володіє французькою, англійською та іспанською мовами. Наприкінці магістратури перейшла з синхронного перекладу в журналістику з метою «транслювати власні думки». Пройшла стажування на RT і залишилася в штаті.
З 2017 року до початку 2023 року працювала кореспондентом RT France у Парижі, висвітлюючи внутрішню політику Франції. Після заборони мовлення RT в ЄС перейшла до московської редакції RT en français і зосередилася на франкомовній Африці. Має офіційну акредитацію в «урядових пулах» Президента РФ, Міністра закордонних справ та членів уряду. Висвітлювала візит Володимира Путіна до КНДР (червень 2024 року), саміт БРІКС у Казані (жовтень 2024 року), переговори Сергія Лаврова з міністрами Конфедерації Альянсу держав Сахеля.
Пропагандистська діяльність Дар’ї Ваганової
Дар’я Ваганова працює в рамках російської державної системи пропаганди. Її діяльність поєднує журналістські репортажі, допомогу в налагодженні контактів із закордонними політиками, освітні проєкти та інформаційний супровід російських військових структур.
Основний вектор після 2023 року — франкомовна Африка, де використовуються постколоніальні наративи для поширення антифранцузьких і проросійських тез.
У листопаді 2026 року в Бамако (Малі) разом із представниками RT Academy та «Російського дому» провела серію майстер-класів для понад 300 учасників. Офіційна програма — соціальні мережі, журналістика та блогінг; фактична — формування мережі проксі-комунікаторів, навчання створенню вірусного контенту та просування «інформаційного суверенітету». Раніше брала участь у прес-турі африканських журналістів у Москві, організованому «Росспівробітництвом» та «Африканською ініціативою», де західні джерела позначалися як інструмент «інформаційного колоніалізму».
Ваганова регулярно надає трибуну режимам, лояльним до Москви. Вона брала інтерв’ю у міністра закордонних справ Малі Абдулая Діопа, в яких висвітлювалися тези про «стратегічне партнерство» з Росією, успіху Альянсу держав Сахеля, виході з ЕКОВАС як антиколоніальному кроці та критиці Заходу за «інструменталізацію прав людини». Висвітлювала переговори президента ЦАР Фостена-Арканжа Туадери з Путіним та коментарі російських громадян, звільнених у Лівії.
Інформаційне прикриття «Африканського корпусу»
Після ребрендингу структур ПВК «Вагнер» Ваганова стала ключовою медійною фігурою «Африканського корпусу» Міноборони РФ для франкомовної аудиторії. Завдання — представити російських військових як дисциплінованих захисників і рятівників, ігноруючи задокументовані випадки насильства щодо цивільного населення.
Мала допуск на бази корпусу: знімала репортажі з російського військового госпіталю в Бамако (Малі) з акцентом на допомогу малійській армії та мирним жителям; висвітлювала тренування місцевих підрозділів на Мадагаскарі; фіксувала присутність контингенту в Малабо (Екваторіальна Гвінея) та навчання військ у Браззавілі (Республіка Конго). На виставці BAMEX-2026 у Бамако наголошувала, що російська зброя та тактика пропонують «рішення, перевірені в польових умовах». У репортажах бійці корпусу описуються виключно позитивно (подолання кліматичних умов, мовного бар’єру, щоденний ризик), а супротивники — як абсолютне зло.
Подання російсько-української війни для африканської аудиторії
Читайте також





