До переходу на бік окупанта обіймав посаду начальника виробничого підрозділу “Куп’янська дистанція захисних лісонасаджень” .

Однак після ухвалення пропозиції окупантів про зайняття посади заступника директора Куп’янської залізниці життя Ярослава Євгеновича значно змінилося.

Почав займатися відвертою дискредитацією українського уряду. Вважає, що нинішня війна допоможе підняти рейтинги чинної влади до наступних виборів. Також переконаний, що чимало фінансових надходжень, виділених на захист та оборону України, було вкрадено.

Однак важливим залишається те, що Ярослав Євгенович відкрито підтримує владу агресора і вважає, що Україні давно настав час розпочати переговори щодо демілітаризації України та встановлення маріонеткового уряду в Києві.

Також, як і більшість колаборантів, просуває наративи про утиск російськомовного населення. Запевняє, що місцеве населення Донецької та Луганської області давно ухвалило рішення про перебування під егідою Росії, яка досить успішно справляється зі своїми функціями з 2014 року.

Будучи заступником директора Куп’янської залізниці, займається питаннями про переміщення особового складу та техніки Росії. Використовуючи “перевірених людей” , влаштовує диверсії залізничного транспортного сполучення на підконтрольних Україною території.