Повне ім’я: Селіванов Олексій Сергійович

Дата народження: 07.12.1980

Місце народження: м. Київ

Місце реєстрації: м. Санкт-Петербург, рф

Адреси, які мають відношення до Олексія:

м. Київ:

  • вул. Левітана 3, кв 42;
  • вул. Українська 20, кв. 31;
  • вул. Солом’янська 16/11;
  • вул. Кібальчича 16, кв 7

Освіта:

  • Київський політехнічний інститут, спеціальність “інженер-конструктор лазерних та оптоелектронних приладів” ;
  • Національний авіаційний університет, аспірантура, профіль «Політологія»;
  • Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова;
  • Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренко

Звання: підполковник

Кличка: “Скунс Скіф”

Мобільні номери:

+380932023273, +380986225656

Паспорт громадянина України:

Серія АМ №408196

Паспорт громадянина Росії: 4514 751087

Код ДРФО: 2956113810

Рід діяльності:

• т.зв. “заступник начальника головного управління поліції військово-цивільної адміністрації Росії в Запорізькій області”;

• т.зв. “начальник Енергодарського міжрайонного управління міліції”

Контакти

Діяльність:

У далекому 2004 був обраний отаманом “Союзу Вірних Козаків” у м. Київ, а в 2008 році був засновником та головним отаманом однієї з добровольчих, найстарішої проросійсько-парамілітарної Міжнародної громадської організації “Вірне Козацтво” . Обіймав посаду члена Президії Всеукраїнського координаційного світла організацій російських співвітчизників, також займався кадетсько-козацьким напрямом Центру військово-патріотичного та спортивного виховання молоді “Десантник” , керівник козацько-кадетського гуртка для дітей.

Працював у Міністерстві оборони України часів міністра В.П. Лебедєва та у Міністерстві освіти часів міністра Д.В. Табачника.

Під керівництвом Олексія Селіванова організація “Вірне Козацтво” займалося в першу чергу вихованням та об’єднанням людей під певним переконанням , де особливе місце приділялося вихованню молодого/підростаючого покоління . Виховання було у форматі гуртків, з військово-патріотичним ухилом як на базі кадетських, так і церковних парафій.

Серед досягнень Олексія в організації “Вірне Козацтво” можна виділити таке:

Участь у заходах, націлених на антиНАТОвські акції (блокування порту у м. Феодосія, блокування зустрічей на рівні НАТО у м. Київ);

Проведення акцій щодо продовження знаходження Чорноморського флоту Росії в Криму;

Поширення та зміцнення російської мови;

Допомога братам у спільній справі (Кримським козакам) у встановленні пам’яток Катерині Великої у м. Севастополь;

Встановлення похилих хрестів;

Участь у “російській весні”;

Ополчення Донбасу;

Пропагував під час “Євромайдану” єдність русі, проводив мітинги та ходи про єдність з Росії та проти курсу на євроінтеграцію.

Більше того, Олексій Сергійович неодноразово заявляв, що українські засоби масової інформації виховують і розвивають у молодого покоління сепаратистські настрої як єдине і правильне рішення на кардинальні зміни в політиці.

19 квітня 2014 року на Олексія Сергійовича було скоєно напад , внаслідок якого Олексій отримав струс мозку . Як стверджує сам Олексій, причиною побиття були політичні репресії влади України.

Брав безпосередню участь у збройному конфлікті на сході України на боці Росії. Займався фінансуванням терористичних та сепаратистських формувань підконтрольних Росії.

Після закінчення активної фази бойових дій працював у “луганській народній республіці” старшим оперуповноваженим відділу “міністерства внутрішніх справ” у справах неповнолітніх, був головою громадської організації “патріотична асоціація Донбасу” .

Особливу увагу Олексій приділяє патріотичному вихованню молоді, неодноразово проводив збори військово-патріотичних клубів “ЛНР” на базі табору відпочинку “МВС ЛНР” “Молода гвардія” .

У рамках показових виступів, дитячими спортивними клубами було проведено смугу перешкод, вивчення стрілецької зброї, різні показові виступи, майстер-клас із саперної справи та надягання загальновійськового захисного комплекту, курси з виживання та метання ножів, військово-патріотичні ігри.

Сам Олексій вважає, що одна із “творців” “днр” і “лнр” і “російського світу” .

Вірить, що колись буде повернення до традиційних “історичних російських земель – новоросії, малоросії, слобожанщини”.

З початку російської агресії на територію України 24 лютого 2022 року, будучи військовим кореспондентом, закликав через засоби масової інформації військовослужбовців збройних сил України “знести злочинний київський режим” .

Впевнений, що влада України втягнула своє населення у війну, а західні країни у цьому сприяють. Також, вважає, що в українській армії панує знущання з військовослужбовців з боку офіцерів, про що свідчить низький морально-психологічний стан.

Запевняє, що український та російський народ має один менталітет , тому всі інформаційно-пропагандистські заходи влади України стосовно свого народу не принесли бажаного результату.

Стверджує, що українська влада завжди прагнула знищити Донбас і продовжує нині здійснювати знищення об’єктів громадянської інфраструктури.

17 липня 2022 року в інформаційному просторі з’явилася інформація про те, що Олексія затримали представники силових структур у м. Мелітополі. Серед обвинувачених Олексій вказував на “нове керівництво МВС у Запорізькій області” , але пізніше цю інформацію спростував сам Олексій, посилаючись на те, що був відсутній кілька днів через харчове отруєння.